Вузькоколійка у Гайвороні – одна з найцікавіших пам’яток України.
У 1897 році через Гайворон (якщо бути точним, то через Струньків) протягли гілку вузькоколійної залізниці Кам’янка (нині у Молдові) — Рудниця – Гайворон – Голованівськ – Підгородня. В тому ж Струнькові спорудили тоді залізничний вокзал, який існує і нині, як існує і вузькоколійка. Щоправда вона вже далеко не така довга як колись – всього 130 км, від Рудниці до Голованівська, але навіть із цією довжиною вона є найдовшою не лише в Україні, а й у Європі, і не вірте екскурсоводам, які називають найдовшою залізницю Антонівка – Зарічне – її довжина 106 км.
Гайворонська вузькоколійка ще й досі перевозить пасажирів – тричі на тиждень у напрямку Голованівська, і тричі в напрямку Рудниці. Її ширина просто вражає – всього 75 см, дитяча якась. На станції у Гайвороні дуже багато різних «артефактів» пов’язаних із вузькоколійкою: ціле локомотивне депо із купою різноманітних локомотивів, втому числі і паровозів, снігоочисників, ремонтних потягів – це справжній музей вузькоколійної залізниці, який чекає на своїх відвідувачів (щоправда домовлятись потрібно заздалегідь). Тут навіть низькі водонапірні вежі є, з яких наповнювали водою баки паровозів (навіть крани збереглися). Вежі – пам’ятки архітектури, адже зведені у цікавому неготичному стилі.
Колишній водяний млин та старовинний вокзал
Вузькоколійною колією рухаються переважно тепловози радянського виробництва – ТУ-2, але для екскурсії можна замовити паровоз Гр-280, а серед експонатів можна оглянути унікальний бельгійський паровоз МТ-202.
Екскурсію вузькоколійкою, яка можливо найцікавіша на території рівнинної України, але практично не розрекламована і невідома, тому особливою популярністю серед туристів не користується, можна замовити. Робити це потрібно не у Гайвороні, а у Смілі, де розташоване керівництво залізниці.
