Причина долі Прип’яті відома всім, але, на превеликий жаль, це не єдиний населений пункт, доля якого змінилася в один момент не в кращу сторону.
Кіровоградська область, місто з солодкою назвою Цукроваров, який славиться виробничими успіхами цукрового заводу, кондитерської фабрики — все це лише спогади. Сьогодні це колись процвітаюче містечко з киплячим життям нагадує близнюка Прип’яті, якого, правда, немає навіть на карті. А починалося все дуже добре.
Виробництво цукру на початку 80-х йшло такими стрімкими темпами, що для працівників цукрового заводу побудували містечко, всі багатоповерхівки були заповнені. Сюди переїжджали працівники зі своїми сім’ями, працювали і раділи життю. Воно й не дивно, адже перспективи були просто чудові: справжній завод-монстр, виробничі площі якого досягали 260 га, давав роботу і хороший заробіток. Сьогодні про колишні потужності нагадують тільки поля, колись завалені горами буряка, а також гори кам’яних осколків заводу. Людей, які не знали про цей населений пункт, здається, не було. І якщо у когось з’являлася можливість працевлаштуватися на завод — люди, без усіляких роздумів, кидали все і переїжджали сюди.
Але час розпорядив інакше. Будинки і магазини спорожніли, місто перестало існувати. Колись тут населення було 6 тисяч осіб, а зараз залишилося максимум 100 чоловік, які тепер проживають не в місті Цукроваров, а на вулиці Цукровий завод, що стала частиною села Липняжка. Про колишній «мурашник», нагадують лише занедбані квартали з 9-поверхівками, решта мешканців задовольняються малим. З усіх благ, які їм залишилися — це електропостачання, тому звичною справою тут є заготівля дров на зиму і «буржуйки» в квартирах. А що ж пішло не так? Чому процвітаючий населений пункт потрапив до списку «міст-примар» і просто зник з карти? Як це часто буває, рано чи пізно підприємство може зазнати краху. Так і сталося з цукровим заводом, після чого життя місцевих дуже важко було б назвати солодким. Завод розвалився, роботи людям особливо не було, і як активно всі сюди з’їжджалися, так само активно стали залишати цей населений пункт в пошуках нового щастя, гарної роботи і можливостей. Дехто каже, що Цукроваров примудрився розчинитися в історії, як цукор в гарячому напої. І як би сумно це не звучало, факт залишається фактом.
Зараз знайти це місце на карті дуже проблемно і далеко не всі знають про існування цього міста, хоча, побувати тут варто. Такі місця навівають на сучасну людину стійке відчуття, що немає нічого вічного, що життя динамічне і в будь-який момент може статися щось, що змусить вас адаптуватися до якихось нових обставин.
