Багато хто з нас далеко небайдужий до солодощів, і, звичайно ж, добре в цьому всьому знати розумну міру. Але не можна не відзначити той факт, що без солодощів та кондитерських виробів важко уявити собі будь-яке свято, бо кожна радісна подія супроводжується роботою кондитерів.
Навесні вони відзначали своє професійне свято, проте через карантинні обмеження нам не вдалося поспілкуватися з талановитою мешканкою Приютівської об’єднаної територіальної громади Любов’ю Христонько, для якої випікання смаколиків стало не лише хоббі. Пані Любов вже декілька років випікає на замовлення неймовірно смачні та унікальні кондитерські вироби. Погодьтеся, що для вчителя іноземної мови це досить незвичне хобі. Секретом найсмачніших смаколиків Любов Христонько поділилася з нами.
Як розповіла пані Любов, сама вона родом з Івано-Франківської області, а в Бутівському проживає вже більше двадцяти років. Шукаючи житло, молода сім’я, а на той час у родини Христоньків вже була трирічна донька, зупинилися у Бутівському, де якраз відкривали школу. То і чоловік, і дружина зразу отримали роботу: чоловік став працювати у школі вчителем історії, а пані Любов викладала іноземну мову.
То з чого ж усе почалося? Коли виникло бажання займатися улюбленою справою?
— Незважаючи на те, що випічкою я займалася й раніше, про випікання на замовлення я не задумувалася до моменту, поки я не поїхала до своєї мами на Західну Україну. Це було близько 4-5 років тому. Перед від’їздом додому я пішла в магазин та купила пляцки (західноукраїнська випічка) на гостинець родині. Проте смак пляцок не сподобався моїм рідним. Вони виявилися несмачними зовсім… Я вирішила спробувати самостійно спекти цей західноукраїнський кондитерський виріб. Ось так випадок став початком мого смачного хобі.
Пізніше виникла ідея реалізовувати свої вироби у кафе та кав’ярнях. Так перші «Вишиванки» (пляцка з вишнями) з’явилися у одній з олексадрійських кав’ярень.
Що саме частіше випікаєте?
— Найбільше мені подобається випікати пляцки. Адже зустрічаються найрізноманітніші варіанти цієї відомої західноукраїнської випічки, з різними начинками та різними видами кремів. Проте найбільше мені смакує саме «Вишиванка». Цей оригінальний пляцок привертає увагу як дорослих, так і дітей. Проте він виходить не тільки дуже красивим, а ще й смачним. Поряд із цим, випікаю багато тістечок, печива, пирогів та тортів.
Ви і досі експериментуєте з рецептами? Чи маєте власні, авторські?
— Буває, що хочеться зробити щось гарне, зокрема для «картинки». Так, нещодавно для своєї родини спекла чорний бісквіт, зробила сирну масу по типу Чізкейка і зверху залила желе зеленого кольору, що дуже ефектно виглядало. Проте, я ніколи свої рецепти не записую, навіть коли щось дуже смачне виходить.
Як ви поєднуєте основну роботу зі своєю улюбленою справою?
— Часом дуже важко. До карантину доводилося постійно планувати свої справи. З вечора тісто замішую, а наступного дня після роботи вже займаюся випіканням. Траплялося, що самостійно не встигала доставляти замовлення до міста та зверталися до знайомих, або ж передавала свої вироби транспортом, що належить фермерському господарству сусіднього села.
Є люди, які «не товаришують» із випічкою. Що б Ви порадили таким?
— Не зважаючи на те, що багато людей рекомендують класти початок із чогось складного, в кондитерській справі краще починати з простих виробів. Головне — не боятися і пробувати! Насамперед, для отримання якісного продукту слід мати гарну піч.
А ми бажаємо пані Любові якнайбільше цікавих нових рецептів, аби й надалі вона могла дивувати поціновувачів солоденького.
