Інтерв’ю Іванни Бацман, учениці 6 класу, із захисником Володимиром Мовчан

Інтерв’ю Іванни Бацман, учениці 6 класу, із захисником Володимиром Мовчан

На війні, де кожен день сповнений небезпек і напруги, навіть найменші промінчики радості й підтримки набувають величезного значення. Одним із таких джерел тепла й надії для військових є тварини, які опиняються поруч із ними на передовій. Цей зв’язок між людьми у формі й чотирилапими друзями не лише зворушує, але й відіграє важливу роль у підтримці морального духу захисників.Особливо зворушливими є історії, коли тварини залишаються з військовими у найважчих умовах, супроводжуючи їх навіть під час ротацій чи в моменти небезпеки.

Такими історіями зі мною поділився мешканець Приютівки Володимир Мовчан, який з перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем в Олександрійську ТрО, а в квітні 2022 року офіційно був мобілізований до 35-тої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. «Коти, собаки, а інколи й інші тварини(навіть качки) стали для мене справжніми побратимами. Їхня незалежність і водночас прихильність створюють унікальну атмосферу тепла навіть серед холодних окопів. На яких би напрямках не доводилося воювати (Волноваха, Лиман, Слов’янськ, Сумське направлення, Куп’янськ, Вовчанськ), вони не тільки радували своєю присутністю, але й допомагали долати стрес, тривогу й самотність», — ділиться захисник.Ось такою улюбленицею та рятівницею для Володимира стала кішка Муська, яку ще зовсім маленькою вивіз із Куп’янська. Її муркотіння заспокоювало, а грайливість нагадувала про мирне життя, даючи змогу хоч на мить відволіктися від воєнних реалій.

«Переїжджаючи з місця на місце, завжди забирав Муську з собою і, як би не було важко, піклувався про неї». Згодом це була вже гарна триколірна кішка, яка мала своє потомство — трьох кошенят.«А одного разу потрібно було дуже швидко виїжджати, адже населений пункт, в якому перебували, став небезпечним місцем. На жаль, Муська залишилися там зі своїми кошенятами. У пустому селі… Через тиждень вирішив їх забрати. Це було дуже ризиковано, тому поїхав разом із побратимом на авто (вночі, без світла). Зайшовши в будинок, побачив маленькі клубочки у коробці, але кішки поряд з ними не було». Розпач… Тривога…Сподівання на… І Муська знову опиняється поруч у найважчі моменти! Знову разом! Ці «знахідки» стають членами бойового колективу, частиною воєнного побуту, і багато військових зізнаються: без своїх чотирилапих друзів їм було б значно важче витримувати тягар щоденних випробувань. Тварини нагадують, що навіть у найтемніші часи завжди є місце для світла, дружби та підтримки.Ці щемливі історії, розказані Володимиром, його любов до тварин є нагадуванням про силу доброти, яка не зникає навіть у найважчі часи. Тварини не знають, що таке війна, але своїм теплом і довірою вони допомагають людям пам’ятати, за що ведеться боротьба: за життя, яке має бути мирним, людяним і щасливим.

Обласний конкурс «Інтерв’ю із захисником»(для учнів 5-9 класів на тему «Молодший побратим: історії з тваринами на фронті») Цукрозаводський ліцей Приютівської селищної ради.

Схожі публікації