Лена Карпачева. «Вічник. Сповідь не перевалі духу»

Лена Карпачева. «Вічник. Сповідь не перевалі духу»

*Не похваляйся своїм хистом і не жертвуй усім заради ремесла, бо народжені ми не для ремесла. Воно дано лише в поміч душам, які зліпив великий Ремісник. І Не суди інших. Бо немає справедливого суду. Бо людина зла хвилину, а добра — день. І навпаки. Життя часто псує людську вдачу, але не псує людину. Немає правильної оцінки. Немає справедливого суду. Непомильне тільки милосердя. 

*Подивися на свої щоденні клопоти згори. І побачиш, які вони мізерні, яка марнота. Вивільняй від клопотів час для справ, що дають духовну розраду. Роби не з утомою, не через силу, а з душею. Нехай усе, що ти робиш, буде служінням, маленькими дарами. Не має значення — кому. І тоді твої насущні труди сповняться новим змістом, новою легкістю і ти утвердиш себе на своєму місці. 

*На світі немає речей, заради яких варто вмерти. Зате багато, заради яких варто жити. Не воюй силою. Будь-яка сила викликає опір. Якби хтось із нас не поступався, рід людський давно би загинув. Коли ми не відповідаємо злом на зло, тоді зло захлинається. 

*Не гайнуй часу — се матерія, з якої створено світ. Усе важке для лінощів, а для труда все легке. І пам*ятай, що гроші для тебе, а не ти для них. 

*Зустрів людину — порадуй її. Бодай теплим поглядом. І сам зігрієшся. Уникай брехні, але й правду всю не кажи — щоб не ранити, не образити когось. Будь м*яким, щоб не зламатись, будь твердим, аби не зігнутись. Коли під гнітом тягарів не знаеш, що скинути з себе, перше, що скинь — гордощі. Все інше поступово само впаде. 

*Приймай усе, що випадає тобі на долю, як хворі приймають ліки. Не нарікай на нужду, нещастя і невдачі. Се твої найкращі вчителі.

 *Навчися і вмій чекати. І тоді переможеш усе. Навіть, якщо вже нічого чекати доброго, все одно — чекай. 

*Люби життя таким, як воно є. І воно полюбить тебе таким, яким ти є. Де б ти не був, ти — вдома. Се дуже важне: скрізь чути себе, як дома. 


Це -уривки з книги «Вічник. Сповідь не перевалі духу». Автор — Мирослав Дочинець. Вражаюча книга, сповнена мудрості, сильнішої за релігію, вищої за філософію, слушних порад на кожен день та на все життя. Книга про чоловіка, який став сучасним старцем, вічником. Виживав за будь-яких умов — у бігах, на Колимі, під гнітом, у повній ізоляції, один у лісі. І не зламався, бо мав таку силу духу, що вистачило б на багатьох. Поки вчиталася, спочатку закарпатський діалект ішов важкувато. Мудрі висловлювання і поради виділені курсивом. Книга є й російською, і багатьма іншими мовами.

Дякую, Сердюк Роман що відкрив для мене цю тепер уже настільну книгу і цього автора, у нього ще є що почитати. 
Мирослав Дочинець — це український письменник, книгами якого зачитуються багато людей. Працює в філософсько-психологічному напрямку. Його книги можуть зачепити за живе будь-кого, бо кожен в якомусь із героїв пізнає самого себе або до болю знайому ситуацію.
«Вічник. Сповідь на перевалі духу» можна взяти почитати в міській Централізованій бібліотечній системі. Я брала саме там.

Автор Лена Карпачева

Схожі публікації