На наступний рік заплановано запуск багатьох ініціатив нової влади.
Після подій 2014 року, коли Україна екстрено і позачергово обирала нового президента та депутатів, через 5 років знову почався електоральний рік, у якому одні вибори змінювали інші. Спочатку на президентських переміг шоумен Володимир Зеленський, який одразу на інавгурації оголосив про розпуск парламенту. У липні на позачергових виборах його партія «Слуга народу» одержала приголомшливу перемогу та власноруч сформувала монобільшість і Кабінет міністрів.
2019 року команда Зеленського встигла пропрацювати 4 місяці, а тому саме на 2020 рік заплановані найголовніші проєкти нового уряду. Зокрема, очікується легалізація грального бізнесу, відкриття ринку землі, запровадження змін до Конституції та запуск «держави в смартфоні». Також знову відбудуться вибори – цього разу місцеві.
Місцеві вибори
Восени 2020 року в Україні відбудуться планові загальні місцеві вибори. Тобто українці обиратимуть представників місцевих органів влади, але найголовніше — міських голів. Зокрема, досить цікавими будуть передвиборчі кампанії у Харкові, Одесі, Львові, Дніпрі та, звичайно ж, Києві. Незважаючи на плани «Слуги народу» провести дострокові вибори весною, наразі ці ідеї випали із публічного простору, тому очікувати їх варто вже саме восени. Водночас, за 2020 рік депутати від президентської партії хочуть затвердити власні зміни до Конституції щодо децентралізації та адміністративно-територіального устрою та провести ці вибори вже за нових умов. Ще однією нездійсненною ідеєю Зеленського щодо місцевих виборів можуть стати вибори на окупованому Донбасі. Про свої амбітні плани його представники оголосили ще у вересні – провести голосування на окупованих територіях спільно з виборами у всій Україні. На зустрічі «нормандської четвірки» у грудні сторони домовились за 4 місяці забезпечити всі політичні та безпекові умови для проведення цих виборів. Однак наразі жодного прогресу з цього питання немає.
«Нормандська» зустріч
На початку грудня Володимир Зеленський таки домігся проведення зустрічі у «нормандському» форматі між лідерами Франції, Німеччини, України та Росії. Незважаючи на те, що росіяни всіляко намагались відтягнути проведення цього саміту, висуваючи певні вимоги. Для зустрічі Україна дала згоду на «формулу Штайнмаєра», а також провела розведення військ на трьох ділянках фронту у Станиці Луганській, Золотому та Петрівському. Якихось проривних домовленостей досягнути на саміті не вдалося. У комюніке сторони закріпили прагнення до кінця 2019 року провести обмін полоненими, припинити вогонь, надати доступ Червоному Хресту до окупованої території, а також розширити повноваження місії ОБСЄ. А також оголосили про домовленість зустрітись через 4 місяці. Таким чином, лідери України, Франції, Німеччини та Росії вже попередньо домовились провести 2020 року спільну зустріч. Вона може відбутися у березні-квітні 2020 року. До цього періоду, що було закріплено в комюніке, радники лідерів та міністри закордонних справ мають напрацювати варіанти проведення місцевих виборів на окупованому Донбасі, а також забезпечити для них усі необхідні політичні та безпекові моменти. Однак, чи погодиться на цю зустріч Путін чи знову заморозить «нормандський» формат, – питання відкрите.
Ринок землі
Епопея із ринком землі в Україні триває майже 20 років. Справа в тому, що після розвалу СРСР величезну кількість землі, яка належала державі, мали фактично роздати у приватні руки. До кінця 1990-х років цей процес було завершено та ринок почав повільно працювати. Але 2001 року на продаж землі сільськогосподарського призначення було накладено мораторій. Мотивували це тим, що ринок землі в Україні має бути врегульований, потрібно запровадити величезну купу механізмів його роботи, регулювання, запустити ефективний Держгеокадастр.
Від того часу мораторій на продаж землі постійно подовжувався: то на один, то на кілька років. Вважається, що його лобіюють великі агрохолдинги заради того, аби орендувати у селян великі ділянки землі за значно заниженою ціною. За період мораторію низка політиків, особливо ті, чий електорат є більш старшим за віком та проживає у селах, активно вигадували «лякалки» про те, що іноземці та олігархи після відкриття ринку скуплять всю українську землю і знищать фермерські господарства.
Законопроєкт про відкриття ринку землі в Україні від жовтня 2020 року вже проголосований у першому читанні. Навколо остаточного ухвалення цього документу точаться величезні баталії: під стінами Ради відбуваються різні мітинги, які переростають у сутички, а фракції «Батьківщина» та ОПЗЖ будь-якими методами зривають усі засідання комітетів та Ради, які стосуються розгляду ринку землі. Сам Зеленський обіцяє, що врахує всі побажання фермерів та аграріїв, але ринок землі таки запустять.
Легалізація грального бізнесу
Ще одне дискусійне питання для українського суспільства – гральний бізнес, який як і ринок землі, активно працює та процвітає у тіні, не сплачуючи до бюджету жодних податків. У травні 2009 року Рада заборонила гральний бізнес та ввела за це юридичну відповідальність. Однак за цей час ринок азартних ігор неабияк зріс, а також лише збільшив корупцію в Україні, оскільки найчастіше власників такого бізнесу «кришують» правоохоронці.
Плани легалізувати гральний бізнес також озвучив Зеленський після своєї перемоги на виборах та дав відповідне доручення уряду і парламенту. Свій законопроєкт уряд подав до Ради ще у жовтні 2019 року. ТСН.ua вже писав раніше про те, як Кабмін планує легалізувати цей бізнес, хто буде його регулювати, які є переваги та недоліки цього питання. Однак Рада досі не взялась за розгляд цього питання навіть у першому читанні. До урядового законопроєкту було подано близько 10 альтернативних і наразі саме один із депутатських варіантів легалізації є головним у можливості ухвалення.
Скасування недоторканності
Від самого початку 2020 року в Україні буде скасовано депутатську недоторканність. Принаймні, ці норми будуть вилучені з української Конституції. За відповідний законопроєкт депутати Ради ІХ скликання проголосували одразу ж на своєму першому засіданні. Обіцянки скасувати недоторканність, через яку нардепів було дуже складно притягнути до кримінальної відповідальності, лунають від українських політиків вже з десяток років.
Незважаючи на формальне вилучення цих норм із Конституції, питання притягнення депутата до відповідальності також має бути врегульоване законами, які Рада також вже ухвалила. Остаточно це було зроблено 18 грудня, однак до цього документа лишились серйозні запитання. Для прикладу, НАБУ і САП офіційно випустили спільну заяву, вказавши на проблемні моменти закону, та закликали Зеленського ветувати його і внести відповідні правки. Це може свідчити про те, що закон все ж таки можуть змінити та доопрацювати, однак відбудеться це вже у 2020 році.
Зміни до Конституції
Однак не лише на недоторканності зупиняться зміни до Конституції. Тільки-но запрацювала нова Рада, як президент Зеленський зареєстрував чимало законопроєктів, які передбачають внесення певних правок в основний закон держави.
Під час засідання 3 вересня Рада направила до КС сім законопроєктів про внесення змін до Конституції України: про скасування адвокатської монополії; про повноваження президента створювати регуляторні органи, призначати і звільняти директорів НАБУ і ДБР; про законодавчу ініціативу народу; про зменшення кількості народних депутатів до 300 і закріплення пропорційної виборчої системи; про позбавлення народних депутатів повноважень за неперсональне голосування і прогули; про право парламенту створювати консультативні та дорадчі органи; про парламентських уповноважених у різних сферах. У грудні Зеленський також подав законопроєкт про зміни у Конституції в питанні децентралізації.
Згідно з процедурою розгляду конституційних змін, Верховна Рада повинна направити відповідний законопроєкт до Конституційного суду для отримання висновку про відповідність ініціативи статтям 157 та 158 Основного закону. Після отримання висновку КС парламент може попередньо схвалити — ухвалити в першому читанні — такий законопроєкт не менш ніж 226-ма голосами. Після цього, вже на наступній черговій сесії, Верховна Рада може розглядати законопроєкт для ухвалення в цілому. Для цього буде потрібно не менш ніж 300 голосів депутатів.
Уже в лютому 2020 року розпочнеться наступна сесія Ради, на якій депутати зможуть остаточно затвердити усі ініційовані Зеленським зміни до Конституції. Питання лише у висновках Конституційного суду щодо цих документів. Наприклад, законопроєкт про надання повноважень призначати голів НАБУ і ДБР судді вже визнали неконституційним. А от ідею про зменшення кількості нардепів повернули до Ради зі схвальним висновком.
Джерело: ТСН
