Українських депутатів позбавили недоторканності

Українських депутатів позбавили недоторканності

Покарати народного депутата, навіть за кримінальний злочин, проблематично: він надійно захищений недоторканністю. Проте так було до 18 грудня, цього дня Рада ухвалила закон, який фактично знімає з обранців недоторканність.

За його ухвалення проголосувало 291 нардеп. 223 голоси «за» віддали «Слуги народу», 22 – ОПЗЖ, 17 – депутатська група «Довіра», 15 – депутатська група «За майбутнє» та 14 – позафракційних. Утримались від голосування «Євросолідарність», «Батьківщина», «Голос».

Як відтепер притягуватимуть до відповідальності депутатів – у матеріалі 24 каналу .

Цікавий досвід

89% українців схвалюють внесення змін до Конституції щодо скасування недоторканності народних депутатів, не схвалюють такі зміни 7%, і лише 4% не змогли відповісти на це запитання. Такі дані оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

Що означає депутатська недоторканність?Депутатська недоторканність передбачає особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народних обранців. Тобто це юридична гарантія, яка убезпечує депутатів від кримінального переслідування на рівні зі звичайними українцями. Її запроваджували з метою захисту депутатів від політичних переслідувань, охорони незалежності законодавчої гілки влади. Імунітет діє протягом строку повноважень.

Депутатська недоторканність є в багатьох країнах. У переважній більшості демократій свобода від арешту для високопосадовців закріплена в Конституції. Водночас, у кожній країні діють свої особливості її набуття та зняття.

Як Рада позбавляла депутатів недоторканності, дивіться тут:

Приміром, в Грузії, Туреччині, Франції, Австрії недоторканність поширюється не лише на депутата, а й на його офіс і будинок. У Канаді, Іспанії, Ірландії, Великій Британії імунітет стосується лише цивільних справ. Якщо тамтешній слуга народу вчинив кримінальний злочин, його мають право затримувати і притягати до відповідальності. У Молдові недоторканність поширюється на всі правопорушення, окрім спеціально визначених законом.

Загалом в Європі недоторканність стосується переважно парламентарів. Однак в Бельгії недоторканими також є міністри, члени місцевих рад. В Нідерландах члени парламенту не мають такого привілею. А в Німеччині імунітет надається лише депутатам нижньої палати.

Якщо на кандидата в депутати вже заведено кримінальну справу до отримання мандату, то в Польщі, Великій Британії, Естонії та Фінляндії кримінальне провадження не зупиняють. Натомість, в Данії, Греції, Німеччині, Угорщині та Чехії провадження зупиняється після набуття депутатського статусу, однак може бути продовжене за рішенням парламенту.

Цікаво, що в Хорватії, Білорусі, Албанії, Туреччині депутатська недоторканість не стосується випадків вчинення тяжких злочинів. У більшості країн світу депутат втрачає імунітет при затриманні під час вчинення злочину.

Відмова не передбачається

До речі, відмовитись від недоторканості за власним бажанням фактично неможливо. Адже імунітет надається не за бажанням депутата. Саме тому позбавляти недоторканості має парламент, виходячи з кожного окремого випадку. Цей принцип діє і в Україні.

До ухвалення закону № 2237 депутатська недоторканність в Україні закріплювалась в Конституції та законі «Про статус народного депутата «. Ці документи гарантували вітчизняному слузі народу депутатську недоторканність на весь період здійснення своїх повноважень. Без згоди парламенту його не могли притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи арештувати.

Верховна Рада повинна була надати дозвіл на такі дії стосовно нардепа:

  • огляд особистих речей і багажу;
  • огляд транспорту, житлового чи службового приміщення;
  • порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції
  • інших заходів, які за законом обмежують права і свободи нардепа, допускаються лише у разі, надання згоди ВРУ.

Знімалась недоторканість за запитом генпрокурора до голови парламенту, після цього депутати мали проголосувати за відповідне рішенням ВРУ.

зняття депутатської недорканості, депутатська недоторканість закон

Спростити процедуру

Аби змінити цю тривалу процедуру, депутати 9-го скликання ухвалила закон «Про внесення змін до статті 80 Конституції України» (стосовно недоторканності народних депутатів). Цим документом передбачено виключення зі статті 80 Конституції положення, яке гарантуватиме парламентаріям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими або заарештованими без згоди парламенту.

Олег Горецький, адвокат, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери», зазначає, що в законі №2237 про внесення змін до Конституції недоторканності депутатів передбачено механізм проведення слідчих дій щодо парламентаріїв. Також вносяться деякі зміни в законодавчу базу країни, в зв’язку зі скасуванням депутатського імунітету.

Згідно з законом після повідомлення про факт скоєння депутатом злочину генпрокурор повинен внести відомості в ЄРДР і приступити до досудового розслідування,
– зазначає Олег Горецький.

Адвокат додає, що для отримання дозволу на проведення низки слідчих (гласних і негласних) дій, генпрокурор повинен звернутися з відповідним клопотанням до апеляційної інстанції. Для затримання нардепа йому необхідно буде отримати рішення апеляційного суду.

Гарантовано генпрокурором

Таким чином, завдяки законодавчим новаціям органи ВРУ прибирають з усіх процесів розслідування можливих злочинів нардепів та притягнення їх до відповідальності. Тобто такого як було раніше, коли фактично генпрокурор має прийти в Раду і на всю країну оголосити про бажання почати збирати факти про якогось депутата, – не буде.

депутатаська недоторканість закон, зняття недоторканості з депутатів
  Порушив закон – йди у в’язницю / Фото 24 каналу

Згідно з законом №2237, генпрокурор не повідомлятиме парламент ні про що. Таким чином, ми зберігаємо таємницю слідства. На це був запит Венеційської комісії та зауваження Конституційного суду, що необхідно закласти певні гарантії від політичних переслідувань,
– наголошує депутатка від фракції «Слуга народу» Галина Янченко.

Такі гарантії в цьому законі передбачено та закріплено. Водночас, депутатам гарантуватиметься свобода їхньої політичної діяльності. Тобто жодних переслідувань за політичні рішення не буде.

Як переконує Янченко, ще один запобіжник, який було закладено, – надання генпрокурором погодження на слідчі дії, внесення кримінального провадження в Єдиний реєстр досудових розслідувань тощо. Фактично основним запобіжником буде генпрокурор і його участь в розслідуваннях проти злочинів нардепів.

Дискусійні норми закону

Щоправда, не всі експерти погоджуються з тим, що цей закон добре працюватиме. В ГО «Чесно» вважають  –  депутати проголосували за фейкове зняття недоторканності.

На переконання експертів цієї громадської організації, від 1 січня 2020 року депутатська недоторканність нікуди не зникне. Адже САП та НАБУ банально не матимуть права розпочати розслідування. Навіть, якщо депутата упіймають за руку при отриманні хабаря.

Зауваження у експертів викликає кілька норм, ухваленого закону. Зокрема, йдеться про те, що генпрокурор отримує монополію на відкриття кримінальних проваджень щодо нардепів. На переконання експертів Центру протидії корупції той факт, що лише генеральний прокурор повинен буде вносити відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань свідчить про залежність початку розслідування щодо народного обранця від доброчесності та зайнятості генпрокурора.

Також, за цим законом слідчі чи прокурори втрачають можливість розпочати справу щодо нардепа. Така новація ухваленого закону як обов’язкова присутність депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді. Наприклад, щодо арешту майна підозрюваного. Це майно не можна арештовувати без попередження самого депутата про суд та без його участі в засіданні. Таким чином, нічого не заважатиме депутатам  за ніч переписати майно на родичів, аби уникнути його арешту. Або ж слідчий не зможе заарештувати хабар, який отримав депутат, і був спійманий на гарячому.

Наразі такі клопотання слідчий суддя може розглядати за відсутності фігуранта справи, якщо є ризик, наприклад, знищення документів, майна або доказів через обізнаність нардепа-фігуранта з таким клопотанням. Щоправда, на практиці ця норма не працювала, хоч і була законодавчо закріплена.

Схожі публікації