Депутати заборонили на законодавчому рівні наложений платіж

Депутати заборонили на законодавчому рівні наложений платіж

Які зміни бізнесу принесуть п’ятничні голосування в Раді:

Парламент продовжує активну роботу по реформуванню податкового законодавства. Дискусійні законопроекти №1073 і №1053-1 остаточно прийняті Верховною Радою 20 вересня 2019 року.
Декларованою метою законопроектів є детінізація економіки і спрощення ведення господарської діяльності в рамках глобальної діджіталізаціі.

Керівник практики корпоративного права ЮК «Юскутум» Руслан Редька розповів UBR.ua які зміни впровадили для українського бізнесу законодавці.

Депутати декриміналізувати фіктивне підприємництво. Що це дасть бізнесу

Законопроект №1053-1 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг »:

Зміна регулятора – порядок роботи РРО буде регулюватися не НБУ, а Мінфіном.
Що це означає для бізнесу:

Всі транзакції з їх деталізацією стануть відкритою інформацією для податкової служби в момент їх проведення, оскільки не захищаються банківською таємницею. Тобто реформа означає тотальний контроль за бізнесом з боку податківців.

Обов’язковість видачі повного фіскального чека при проведенні операції.
Що це означає для бізнесу:

Онлайн розрахунки в інтернет-магазинах, поштові відправлення з післяплатою, що стали таким зручним і надійним інструментом для мільйонів українців, опиняться поза законом.

Щоденний облік залишків.
Що це означає для бізнесу:

Ускладнення ведення господарських процесів і поповнення бюджету за рахунок штрафних санкцій для бізнесу (100% від вартості товару за реалізаційною ціною).

Зміна штрафних санкцій.
Незначне зниження штрафів за відсутність чеків та інших штрафів, проте одночасно зросте кількість штрафів (залишилися штрафи за недотримання вимог в роботі з контрольними стрічками, КОРО, відсутність програмування товару і т.п.), а також додався ряд нових штрафів.

Зменшення штрафів буде проводитися в перехідний період: до 1 жовтня 2020 року – штрафи за невидачу чека 10-50% вартості товару, потім – 100-150%.

Що це означає для бізнесу:

Пресинг з боку податкової служби, зростання кількості позапланових перевірок і штрафів за несвоєчасне або неправильне подання звітності (кількість «папірців» також збільшується).

Законопроект №1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» є похідним і взаємодоповнюючим до законопроекту №1053-1.

Даний документ передбачає імплементацію нового механізму для споживачів, так званий державний кешбек.

Втрати бізнесу від введення «е-чеків» і «кешбек» оцінили в 22 млрд грн

Споживач через електронний кабінет має право перевірити справжність отриманого покупцем в пункті продажу товарів (послуг) розрахункового документа.

У разі виявлення розбіжностей з податковою, споживач через ту саму адресу електронного кабінету формує заявку / скаргу про невідповідність і автоматично претендує на компенсацію (відсоток від купленого товару).

Компенсація відбувається за рахунок підприємства, до якого податкова застосовує відповідальність.

Всі звернення і скарги від споживачів проходять дворівневу систему перевірок, а саме:

На першому рівні проводиться камеральна перевірка представленого звернення.
На другому рівні, в разі підтвердження продавцем факту продажу товарів (послуг) покупцю в ході камеральної перевірки або його неявки для її проведення, призначать фактичну перевірку дотримання всіх вимог про застосування РРО, оприбуткування товарів та обліку їх руху, дотриманні порядку ведення касових операцій.
«Дані законопроекти мають на меті боротьбу з тіньовим оборотом товарів, введення тотального контролю за сферою розрахунків і руйнування окремих схем ухилення від сплати податків, зменшення корупційних ризиків при адмініструванні податків і зборів, розширення фіскалізації розрахункових операцій», – резюмував Руслан Редька.

Джерело

Схожі публікації