Яку освітню сферу має Олександрія сьогодні?

Яку освітню сферу має Олександрія сьогодні?

В Олександрії рішенням виконавчого комітету на недавньому засіданні затверджено мережу закладів загальної середньої освіти міста на 2019-2020 навчальний рік.

(Відповідне рішення чомусь було ухвалене аж через місяць після початку нинішнього навчального року;  тобто виходить,  школи міста фактично встигли відпрацювати весь вересень, «не затвердженими» міською  владою). Отже, яку освітню сферу має Олександрія сьогодні. Це 16 закладів загальної середньої освіти, які налічують всього 365 класів, у них навчаються 8760 учнів.

А саме:  ЗЗСО І-ІІ ступенів – ЗНЗ №№ 7,8, Марто-Іванівський ЗНЗ (27 класів, 390 учнів);

ЗЗСО І-ІІІ ступенів: ЗНЗ №№ 2, 6, 10, 15, 16 (104 класи, 2360 учні);

Читайте також:  Три відомі українські літератори відвідають Олександрію

НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів – ДНЗ»: №№ 12, 19, Звенигородський (53 класи, 1087 учнів);

НВО «Олександрійська гімназія ім.Т.Г.Шевченка – ЗНЗ І-ІІ ступенів – школа мистецтв» (36 класів, 923 учні);

НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст. №9-спеціалізована  школа» (28 класів, 732 учні);

НВК «ЗНЗ І-ІІ ст. №17-ліцей» (46 класів, 1355 учнів);

НВК «Олександрійський колегіум-спеціалізована школа»  (52 класи, 1449 учнів);

НВК «Ліцей інформаційних технологій-спеціалізована школа ІІ ст.» (19 класів, 460 учнів).  Також сюди входять 11,5 груп продовженого дня при навчальних закладах.

Як зазначила на засіданні виконкому доповідач, заступник начальника управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради Віта Горенко, таким чином мережа навчальних закладів міста збережена на попередньому рівні, без скорочень і ліквідацій.

Разом з тим проблема оплати праці викладачів шкіл нікуди не зникла. Про це неодноразово наголошувалося першими особами міської влади на різних рівнях. Так, зазначалося, що через «урізання» державного фінансування на зарплати  вчителів, що відбувається останнім часом,  під загрозою залишаються 111 (за іншими повідомленнями – 140) вчительських ставок. За висновками Мінфіну та Міносвіти, вирішити питання можна було б через оптимізацію (тобто певне скорочення) мережі навчальних закладів міста та збільшивши наповнюваність класів учнями. На це міська влада не погоджувалася і в попередні роки питання дефіциту коштів на освіту вирішувалося через покриття державного недофінансування місцевим бюджетом за рахунок його капітальних видатків (так пояснювали міський голова Степан Цапюк та його заступники). Але порівняно нещодавно міській владі за такий перерозподіл суворо пригрозили державні контролюючі органи, як за нецільове використання коштів місцевого бюджету (іншими словами – фінансове зловживання).  Отже, покривати державний дефіцит з місцевого бюджету наразі не виходить, та й сума дефіциту теж вже вимальовується непідйомною для міського бюджету. Схожа історія і з сферою охорони здоров`я міста, про що також зазначали перші особи міської влади.

Голос громади

Схожі публікації