Кілька фактів про легендарного полководця, похованого на Кіровоградщині

Кілька фактів про легендарного полководця, похованого на Кіровоградщині

Чому нині варто згадати про Федора Боровського? Та хоча б тому, що його ім’я нагадає ціле гроно відомих у нашому краї й далеко за його межами славетних особистостей різних епох.

Отож, коли від завідуючої краєзнавчим відділом Олександрійського міського музейного центру Ольги Божко дізналися, що саме цими днями виповнилося 215 років відтоді, як пішов у вічність військовий діяч та землевласник Федір Боровський (1746-1805), вирішили підготувати цей матеріал.

В «Історичному календарі Кіровоградщини» Володимира Боська йдеться про те, що генерал-майор Федір Боровський, учасник кількох війн і людина особисто знайома з багатьма відомими полководцями свого часу,  «похований у селі Талова Балка Світловодського району». На його кошт на початку ХІХ століття там побудовано гарну Преображенську церкву.

2020 03 26 17 25 06 590

 

«Уперше про церкву в Таловій  Балці почула більше п’ятнадцяти років тому. Дізнавшись, в якому жахливому стані після «богоборців»-більшовиків двадцятих років століття минулого перебуває історична будівля, загорілася бажанням дізнатися про неї побільше, а потім і прийняти участь в її відродженні. Завдяки поштовху, зробленому працями архівознавця Анатолія Пивовара та ряду краєзнавців, зокрема, Костянтина Шляхового,  і самій вдалося відкрити чимало малознаного досі. Зокрема про родинне древо першого землевласника села Талова Балка генерал-майора Федора Боровського, завдяки якому та церква «заложенна 1803 года маиа 19-го дня, а освященна 1806-го года  февраля  12-го  дня». Потім написала «Історичну довідку з історії Спасо-Преображенської церкви села Талова Балка», готувала іншу інформацію для туристичних буклетів про один із перших кам’яних храмів у нашому краї…

Оскільки близько тридцяти років тому навчалася в  Санкт-Петербурзі, поталанило навіть сфотографуватися там поряд з портретом Федора Боровського, що зберігається  у відомому Державному російському музеї. Зобразив нашого земляка у 1799 році козацький син, уродженець Миргорода, відомий портретист Володимир Боровиковський. Вже потім познайомилася з людьми, котрі на початку третього тисячоліття почали відроджувати цю перлину архітектури, а з нею й поволі зникаюче село Талова Балка, отцем Серафимом з братією… Зараз сюди часто навідуються прочани, хоча реставраційні роботи тривають», – розповіла Ольга Божко.

CIMG2120

Цікаво, що про згаданий «найромантичніший» з усіх портретів Володимира Боровиковського полюбляв розповідати й незабутній літературознавець Володимир Панченко. Як наприклад кілька років тому, коли з цим «сучасним пілігрімом» відвідували Ясиноватку, що поблизу Олександрії. Фотографувалися на фоні мальовничих руїн колись чудового палацу, що належав Вінбергам. І звісно згадували Талову Балку землі якої понад два століття тому, як і землі Ясиноватки, належали Боровським…

Кілька разів відвідуючи Талову Балку, уявляв ту дорогу, якою стелилася військова доля Афанасія Фета. Певно, що саме їдучи по ній, видатний поет милувався Преображенською церквою, збудованою Федором Боровським. Володимир Панченко зауважував, що в своїх спогадах «Ранние годы моей жизни» Афанасій Фет докладно описував місце служби Крилов-Новогеоргіївськ, що знаходилося зовсім поруч з Таловою Балкою. Ім’я «відомого поета Фета» згадував і Михайло Старицький. Виявляється, батько майбутнього композитора, класика української музики й автора духовного гімну «Боже великий єдиний нам Україну храни…» Миколи Лисенка в ті ж самі 1840-і роки служив у тому ж кірасирському полку, що й Фет! Деталь дуже цікава: «Фет, — пише Старицький, – навіть дорікав матері Миколи Лисенка, що вона навчала сина першій абетці французькій, і взявся сам навчити його російської…».

Отож, згадавши здавалося б лише одне ім’я Федора Боровського, ми непомітно доторкнулися до цілого грона визначних діячів вітчизняної історії й культури останніх століть.

 

CIMG2140

 

Джерело: З перших уст

Схожі публікації