Більшість наших м’язів, наприклад, біцепс, почне скорочуватися тільки тоді, коли з мозку до нього прийде відповідна команда. Серце — це теж м’язи, але воно відрізняється від інших.
Деякі м’язові волокна всередині серця мають періодичну активністю, яка не залежить від нервової системи. Це означає, що певна група серцевих волокон близько 70 разів на хвилину скорочується сама по собі, без будь-яких зовнішніх сигналів.
Ці клітини починають активно працювати приблизно на 21 день після зачаття дитини і продовжують з тих пір без перерви на відпочинок протягом усього життя. Такі клітини називаються ритмо водіями, вони потім передають сигнал усім іншим клітинам серця.
Клітини в серці з’єднані одна з одною в єдину мережу, тому, отримавши сигнал від ритмо водія, вони узгоджено скорочуються, і серце б’ється.
А як так виходить, що серце хоч і м’яз, але працює все життя і не втомлюється?
Фішка в тому, що ніколи не відбувається одночасного скорочення шлуночків і передсердь — вони завжди скорочуються по черзі. Цикл, протягом якого відбувається сердечне скорочення, триває менше секунди — близько 800 мілісекунд. З судин, які служать транспортом крові до серця, вона надходить в передсердя. Відбувається скорочення останніх, під час якого кров проштовхується в шлуночки через спеціальні клапани. Після того, як кров зявилася в шлуночках, клапани відразу ж закриваються. На це потрібно всього лише 0,1 секунди.
Після цього починають свою роботу шлуночки. Їх завдання — проштовхнути кров до судин. На це їм потрібно 0,3 секунди. Завершує цикл серцевого скорочення пауза в 0,4 секунди.
Якщо прорахувати час, протягом якого серце знаходиться в розслабленому стані, то визначимо, що воно відпочиває приблизно стільки ж часу, скільки і працює. Однак ми цього не помічаємо, оскільки час, в якому виражається період роботи і розслаблення, мізерно малий.
