У Кропивницькому презентували колекцію квитків з міського транспорту. Серед експонатів – 100-річний трамвайний квиток

У Кропивницькому презентували колекцію квитків з міського транспорту. Серед експонатів – 100-річний трамвайний квиток

В обласному музеї мистецтв, що у Кропивницькому, відкрили виставку «Їздив трамвай містом». Серед понад тисячі проїзних квитків з міського транспорту XX й XXI століть є 100-річний трамвайний квиток з приватної колекції.

Власник експонатів виставки – колекціонер Віталій Постолатій. Він розповів Суспільному, що збирає квитки понад 30 років.

«Ідея збирати виникла десь у 1990 році. Саме життя нам давало нові й нові експонати. Були квитки по три копійки, чотири, п’ять – старше покоління це пам’ятає. А потім з’явилися і по 20, і по 30. Я зрозумів, що інфляція тільки починається, що найцікавіше у нас попереду – і квиток, який коштував уже 15-20 копійок – це не межа. Тож почав збирати».

Автобусні, тролейбусні й трамвайні квитки колекціонер знаходив сам, приносили друзі, ділилися інші колекціонери. Так до чоловіка потрапив квиток, надрукований століття тому.

«Це квиток єлисаветградського трамвая. Перші роки 20-х. Тобто йому 100 років».

100-річний трамвайний квиток з колекції Віталія Постолатія. Фото: Суспільне Кропивницький

У колекції є й унікальні експонати. Наприклад, 90-річний квиток на один проїзд у міському трамваї, показав Віталій Постолатій.

«Знайти другий такий квиток ані у Кропивницькому, ані в інтернеті мені не вдалося. Тобто є підозра, що він єдиний у своєму роді».

90-річний квиток на один проїзд у міському трамваї з колекції Віталія Постолатія. Фото: Суспільне Кропивницький

Виставка квитків – третій спільний проєкт Музею мистецтв та Віталія Постолатія, розповів куратор виставки Олег Юрченко.

«Колекціонери – з ними працювати дуже цікаво. Це такі диваки. Вони трошки незрозумілі для пересічного громадянина, але вони пишуть своєрідний літопис нашої історії такою оригінальною мовою».

Колекція квитків є частиною історії міста, вважає Олег Юрченко.

«Це цікаво, це оригінально, це пізнавально. Це своєрідне дзеркало епохи. Це можливість зануритись у довоєнні й післявоєнні роки».

Схожі публікації