31 січня в Олександрії відбулося засідання круглого столу з питань ефективності соціальних послуг. У приміщенні Інформаційно-туристичного центру представники органів місцевого самоврядування та громадських організацій обговорили проєкт Положення про впровадження механізму надання соціальних послуг та визначили необхідні кроки для впровадження соціального замовлення на території Олександрійської територіальної громади.
За основу взятий типовий варіант Положення, який буде змінюватися і доповнюватися, після чого вноситиметься на розгляд Олександрійської міської ради, повідомляє портал Zametka.
Положення розроблене в рамках проєкту “Соціальне замовлення — якісні соціальні послуги у громаді”, що реалізується ГО “Олександрійський гендерний інформаційний центр” у межах проєкту «Соціальне замовлення: співпраця влади і громади Кіровоградщини», що здійснює КОО ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії.
Мета засідання – визначити, яких саме соціальних послуг потребують олександрійці, і чи спроможні їх надати громадські організації. Чи є такий механізм співпраці влади і громади дієвим і потрібним? Адже ключові завдання механізму соціального замовлення — покращувати якість соціальних послуг, створювати умови для розвитку громадського сектору та сприяти ефективному і спільному використанню бюджетних коштів.
Голова правління «Олександрійського гендерного інформаційного центру» Любов Кан розповіла про механізм впровадження соціального замовлення. Вона зазначила, що спершу має бути прийняте Положення, після чого вже можна подавати заявки на грантове фінансування, запросити аналітиків та соціологів, які проведуть фахове дослідження: яких саме соцпослуг потребує громада.
Класифікатор соціальних послуг включає понад 45 пунктів. Серед них є: інформування, консультування, посередництво, представництво інтересів, соціальні профілактика, супровід під час інклюзивного навчання, соціально-трудова адаптація, тимчасовий відпочинок для осіб, що здійснюють догляд за особами з інвалідністю, тощо. Детальніше про соціальне замовлення можна дізнатися з публікацій у Телеграм-каналі «Соціальні послуги в Україні»: https://t.me/sotsialne_zamovlennya.
Не всі громадські організації можуть надавати соціальні послуги, є певні критерії, визначальними з яких є офіційна реєстрація і наявність Статуту.
Сьогодні Олександрійська міська рада виділяє кошти громадським організаціям на здійснення статутної діяльності. Надання громадськими організаціями соціальних послуг – це наступний етап — відкритий, прозорий, довготривалий і перспективний проєкт.
Валентина Чугуєвець, голова ГО «Центр громадської активності «Перемога» переконана: ініціатива дуже потрібна. Вона часто стикається з тим, що літні люди потребують догляду і опіки, раді б влаштуватися до геріатричного пансіонату, проте туди приймають далеко не всіх. Можливо, якщо буде відповідне соціальне замовлення для ГО, у яких є донори, цю проблему можна було б вирішити хоча б частково, та й здорова конкуренція у плані якості надання послуг не завадить.
З цього приводу директор Олександрійського територіального центру Олена Грінчак зауважила: соціальні працівники більш стурбовані потребою створення закладу для тимчасового – від 1 до 3 місяців – перебування людей на період оформлення документів до геріатричного пансіонату. Така сама ситуація з дітьми, яких вилучили з сімей, – лікарні не можуть їх утримувати, а влаштувати тимчасово немає куди. Законодавство у цьому плані недосконале.
«Ініціатива впровадження соціального замовлення і надання соціальних послуг вчасна і ефективна, — переконана юрист і волонтер Ірина Кабанова. – Запровадження такої програми надає можливості владі співпрацювати з громадськими організаціями, які ближче до людей і більше знають їхні потреби. Це науковий підхід до вирішення безлічі проблем, які існують у громадах і стосуються різних сфер діяльності».
Начальник відділу молоді та спорту Олександрійської міської ради Андрій Ярошевський запропонував провести соціальне опитування з метою визначення актуальних соціальних проблем і затребуваних послуг, а також кількості їх потенційних отримувачів, а вже потім з’ясувати, які громадські організації можуть надати ці послуги.
Відомо, що подібні аналітичні функції певною мірою виконує управління соцзахисту, але це робиться формально, оскільки немає фахівців.
Постало питання: що має бути першочерговим: прийняття Положення чи дослідження потреб у соціальних послугах?
Учасники «круглого столу» зійшлися на думці: все-таки спершу – реєстрація Положення та вивчення досвіду інших громад. Без дозволу неможливо проводити соціологічні опитування, дослідження та іншу діяльність із впровадження соціального замовлення та послуг. А під час проведення опитування треба визначити і скоригувати аудиторію, бо кожна вікова і соціальна група має свої проблеми і потреби.
Галерист Ірина Кваша при цьому зауважила: під час опитування ніхто не згадає проблеми культури і мистецтва, адже вони сьогодні у людей на останніх позиціях. І це призводить до тотального безкультур’я населення – з покоління у покоління. Рівень культурного розвитку у державі «на нулі».
Щоб гарна ідея не обросла посередниками і «радниками», домовилися регулярно проводити круглі столи за участю влади і громадських організацій для координації роботи. Дослідження і сама робота мають бути системними, аби знати актуальність послуг і вчасно їх надавати, реагуючи на потреби населення.
Перш ніж бути поданим на розгляд депутатів міської ради, Положення буде допрацьоване і адаптоване до Олександрійської територіальної громади, аби воно було актуальним і корисним для людей.
