Представники міської влади та керівники інших державних органів Олександрії зустрілися з вимушено переміщеними особами, які проживають в нашому місті, рятуючись від війни. Про це повідомляє «Голос Громади».
Зустріч проходила в одному з навчальних закладів, у ній взяли участь міський голова Сергій Кузьменко, його заступниця Ірина Чемерис, керівники управлінь охорони здоров’я, соціального захисту, освіти, культури, дозвільно-погоджувальних процедур (ЦНАП), служби у справах дітей, відділу молоді та спорту міської ради, центрів соціальних служб та надання безоплатної юридичної допомоги, а також волонтери олександрійського координаційного центру. Таке широке представництво «круглого столу» мало за мету якомога різнобічніше поінформувати людей, яких воєнні лиха змусили шукати прихисток в нашому місті, про можливості вирішення проблем, що виникли у них. Що і зробили по черзі кожен з керівників в ході зібрання. Крім того, кожен із присутніх біженців-переселенців отримав роздруковану пам’ятку з контактними даними кожної із служб, «гарячих» ліній, цілодобових телефонів.
Але на початку Сергій Кузьменко у короткій промові привітав присутніх, які несподівано для себе стали нашими гостями і подякував за довіру, яку вони виявили громаді, зупинившись в Олександрії. Вже після цього він надав слово своїм заступникам та іншим присутнім спеціалістам. А після своїх інформаційних виступів олександрійські посадовці приготувалися вислухати запитання, прохання та побажання людей. Та цього виявилося небагато: лише кількох переселенців гостро турбувало відновлення втрачених особистих документів, деякі питання навчання дітей в міських школах, перебування малечі в дитсадках тощо. Як, наприклад, жінку, яка разом з дитиною, буквально з-під артилерійського обстрілу ворога втікала зі зруйнованої вщент Волновахи, чи мешканки Ізюма з Харківщини – міста, яке на превеликий жаль, спіткала така ж доля. Страшно навіть просто уявити, як ці жінки рятувалися від снарядів та ракет «освободітєлєй» – практично без жодних особистих речей, у чому були на той момент…
А прохань ці згорьовані, молоді і літні люди, які через війну раптом залишилися без нічого, майже не висловили ніяких. Лише одна з мешканок олександрійського студентського гуртожитку скромно попросила, за можливості, виділити якусь окрему кімнату для дітей переселенців, щоб вони гралися там, не створюючи галасом і біганиною у коридорах незручностей для інших мешканців. А натомість вона довго і щиро дякувала владі міста, волонтерам та адміністрації гуртожитку за створений затишок і забезпечення вимушених мешканців усім неообхідним. Її слова стали своєрідним поштовхом: інші присутні стали також підніматися з місць та навперебій говорити слова подяки кожен своїм комендантам та персоналам гуртожитків, де проживають, просто олександрійцям за чуйність і теплоту. Закінчилося тим, що всі ці люди встали і стоячи, аплодисментами, дякували Олександрії за прийом та розуміння…
Для довідки. Як зазначив міський голова С.Кузьменко, протягом місяця війни, що триває в Україні, в Олександрії хоча б на одну ніч зупинялося більше 15-ти тисяч людей. На сьогодні в місті залишилося близько 4-х тисяч вимушених переселенців.
«Зараз хтось із вас вже намагається бути корисним для громади та Збройних Сил України, має контакт із місцевими роботодавцями і навіть знайшов собі роботу. Це гарний знак і приємно, що ви інтегруєтеся в життя Олександрії» – сказав міський голова, звертаючись до людей. – А Олександрія, мирне місто, в такий важкий час намагається створювати комфорт для олександрійців та тих людей, які вимушені були залишити свої домівки і шукати безпеки по всій Україні».
