Кіровоградська область: місце падіння метеорита та український Стоунхендж (ВІДЕО)

Кіровоградська область: місце падіння метеорита та український Стоунхендж (ВІДЕО)

31 липня ТСН розпочала спецпроєкт, присвячений 30-й річниці Незалежності України. Цього року до свята 1+1 підготував особливий, мультиформатний проєкт. Вперше на українському телебаченні служба новин на місяць вирушить у всеукраїнський тур, а 24 серпня у столиці відбудеться спецефір із яскравим перформенсом.

На Кіровоградщині місцеві кажуть: дороги сюди нарешті відремонтували, тож запрошують усіх у гості. Адже, де ще ви знайдете унікальне місце падіння метеорита, бездонне озеро та навіть український Стоунхендж? Це єдина область в Україні, де аж в трьох шахтах видобувають уран. Одна із цих шахт — просто під житловими кварталами Кропивницького.

Тут єдиний в Європі музей ракетних військ стратегічного призначення, де у землі на глибині 30 метрів є командний пункт із тією самою «червоною» (хоча насправді вона іншого кольору) кнопкою «Пуск».

Її символ золотий орел – цей унікальний скарб знайшли у Мельгуновському курагані понад три сотні років тому у похованні скіфських царів. І саме звідси почалася українська археологія.

Тут щороку розквітає понад 3 мільйонів тюльпанів і за неймовірно гарними світлинами в дендропарк на початку травня їдуть десятки тисяч туристів.

Саме на Кіровоградщині у Чорному лісі є бездонне реліктове озеро Берестувате. Вчені переконані – воно може мати подвійне чи навіть потрійне дно. Вода в озері і взимку, і влітку однієї температури й виживає тут лише земляний карась.

А ще є бірюзове озеро. Морозівський розріз, де колись видобували буре вугілля, тепер кар‘єр затоплюється водою неймовірно гарного кольору.

І український Стоунхендж — загадкові межові камені — продовгуваті гранітні брили, вкопані у землю у два ряди. Вчені досі сперечаються, хто їх поставив, для чого і коли. За однією з версій — це прадавня обсерваторія.

І саме на Кіровоградщині є зоряна рана — Бовтиська астроблема. Саме сюди 60 мільйонів років тому впав метеорит. Як у цій рані — гігантському кратері — живеться місцевим — вирушають з‘ясовувати журналісти ТСН.

На перший погляд — звичайний український степовий краєвид — ось — поле, он там в далечині — ставочок. Але насправді — це велетенський кратер діаметром понад 20 кілометрів, який утворився від зіткнення Землі із небесним тілом.

Вчені стверджують — від такого метеоритного бомбардування на планеті змінився клімат і зникло 80 відсотків видів живих істот. Серед них були і найбільші земні пожильці – динозаври.

Про катастрофу планетарного масштабу тут нагадує лише незвичний для степової України ландшафт. Бо сам кратер глибиною у понад пів кілометри згодом заповнили осадкові породи. А просто в зоряній рані у кількох селах живуть люди.

Село Бовтишка – тут лише пів тисячі мешканців, є початкова школа, крамниця і величезна гордість за історичні події, які трапились мільйони років тому.

Окрім радості, метеорит, як вважають місцеві, приніс їм потенційне багатство.

«Потенційно, ми — мільярдери, але до цих мільярдів треба добратися», — говорять вони.

Вчені знайшли тут треті за величиною в Європі поклади горючих сланців. Але їх поки не видобувають.

«Спочатку думка була така, що це не метеорит зробив цю справу, що це вулкан. Що це кратер вулкана — Бовтишка, Олександрівка, Івангород. А коли почали вже достовірніше вивчати, виявилось, що це — справа сланців, пов’язана з метеоритом. За рахунок чого, земна куля у цьому регіоні стиснулася і утворився цей сланцевий газ, сланці», — пояснює колишній вчитель історії Іван Косенко.

За приблизними підрахунками у кратері трохи менше 4 мільярдів тонн горючих сланців. Але чи дійде до їхнього видобутку – місцеві сумніваються.

У селищному музеї зразки місцевих сланців, а на згадку про велике крейдове вимирання іграшковий динозавр і відбиток кістки справжнього.

Метеориту присвячений лише один стенд. Очільник музею Василь Білошапка розповідає, що у пошуках відповіді на питання, яким все ж таки був той доленосний для світу метеорит — Бовтиський кратер досліджували навіть іноземні вчені. Але результатами досліджень з місцевими не поділились.

В Інституті геології твердять, пів століття тому теж бурили Бовтиську западину. І підняли із самого дна керн — зразок породи довжиною понад кілометр. Але він зник.

В Олександрійській геологічній партії підтверджують – керн дійсно зник. Натомість показують у гаражі інший – видобутий на замовлення естонських геологів.

І поки українську зоряну рану лише досліджують, у світі на таких місцях непогано заробляють завдяки туристам.

Джерело: ТСН

Схожі публікації