Жителька села Добронадiївка Олександрiйського району Людмила Якимчук зiбрала колекцiю зi ста годинникiв. Їх зберiгає в Добронадiївськiй бiблiотецi, завiдувачкою якої працює. Свою колекцiю показує усiм охочим.
Таким чином жiнка хоче донести, що варто цiнувати кожну мить життя.
“Час не можна зупинити. Вiн iде. Треба берегти кожну мить, це я хочу показати дiтям i не тiльки. Вже зараз я стала мудрiшою, дорослiшою, а ранiше цього не цiнуєш. А життя коротке. Сьогоднi живеш, а завтра не знаєш, що на тебе чекає”.
Годинники висiли на стiнi однiєї з кiмнат бiблiотеки. Зараз у книгозбiрнi ремонт, i їх довелося зняти, розповiла Людмила Якимчук.
Усi годинники зараз складенi. Я повнiстю мiняю iмiдж бiблiотеки, закупили новi меблi, стелажi будуть аж до стелi. Вони вже там не помiстяться. Але всi просять, щоб я їх залишила, адже це моя “родзинка”. Можливо, повiшу їх при входi до бiблiотеки, ще подумаю”.
Збирати годинники Людмила Якимчук почала 10 рокiв назад. Робити цього не планувала.
Годинники жiнка купує сама, дарують друзi та колеги, приносять читачi книгозбiрнi.
“Воно так гарно i затишно. Менi сподобалось. За день могли принести до 10 годинникiв. Потiм менi почали привозити з iнших куточкiв України та свiту. Навiть iз Чехiї з клiнiки лiкування очей передали. Такi круглi, з оком. Ранiше працювали, та зламалися”.
Усi годинники в колекцiї зупиненi, щоб не заважати вiдвiдувачам та працiвникам.
Для усiх охочих Людмила Якимчук органiзовує презентацiю своєї колекцiї. У нiй є годинники, яким по 100 рокiв. Таких 4
“На такi годинники ранiше говорили “ходики”, тому що їх маятник гойдається зi сторони в сторону. Один такий менi не хотiли вiддавати. Це була сiмейна релiквiя однiєї жiнки з Бiлорусi, до якої я носила книжки. Їй подарували його на весiлля. На ньому намальованi ведмедi, як на картинi “Ранок у сосновому лiсi”. З важким серцем, але вона подарувала”.
Найулюбленiший годинник iз колекцiї той, який подарувала бабуся, каже Людмила Якимчук.
“Це звичайний годинник. Подарувала менi його моя бабуся на День народження. Це згадка про мою любиму та рiдну людину. У нас були дуже теплi стосунки”.
Джерело: Златопіль
